Учнівське самоврядування

УЧНІВСЬКЕ  САМОВРЯДУВАННЯ

в Лелюхівській загальноосвітній школі І – ІІ ступенів

Сьогодні кожна школа має свою форму учнівського самоврядування (учнівський комітет, раду, парламент тощо). Та далеко не в усіх школах можна говорити про справжнє, реальне дитяче самоврядування. У більшості робота зводиться до виконання навчально-виховного плану школи, прийнято­го педагогами і затвердженого директором школи.

Нерідко назва органу дитячого самоврядування не відповідає змістові робо­ти чи навпаки — зміст роботи не відповідає назві. Наприклад, парламент — це законодавчий орган. При ньому повинна працювати виконавча гілка влади, чого ь більшості випадків немає. Які функції ради? Чим вони відрізняються від функцій учкому чи шкільної республіки? Які завдання кожної з цих структур? На ці питання діти повинні знати відповіді і відповідно будувати свою роботу.

Не завжди дорослі готові делегувати дітям частину повноважень. Недос­татність методичної літератури з даного питання, нерозуміння з боку керівників, педагогів необхідності реформування цієї ланки діяльності школи, відсутність матеріально-технічного забезпечення є причинами недієвості учкомів, рад, республік тощо.

Діяльність органу учнівського самоврядування спрямована на створення дійової, чіткої, адекватної сучасним освітнім пріоритетам і завданням вихов­ної системи, здатної забезпечувати виховання учня як громадянина України, особистості моральної, вільної, демократичної, життєво і соціально компетент­ної, готової здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях і бути готовою до відповідальності за них.

У виховній роботі школи утвердились ефективні технології, які забезпечу­ють творчий розвиток особистості, з глибоко усвідомленою громадянською по­зицією. Домінантою у розвитку учнівського самоврядування є формування в учнів патріотизму з новим змістовим наповненням.

Модель учнівського самоврядування має позитивний результат функціону­вання системи: учні зайняті різноманітними видами громадської діяльності та позаурочної роботи за інтересами, більшість з них виділяються свідомою дис­ципліною, високою громадською активністю.

Національне відродження України потребує докорінного поліпшення освіти і виховання особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і на­вичок, а й здатна активно включатися в демократичні процеси, що відбувають­ся в нашій країні, стати учасником управління громадським життям.

Модель учнівського самоврядування в Лелюхівській загальноосвітній школі І – ІІ ступенів

В Лелюхівській загальноосвітній школі створена своя модель учнівського самоврядування. Це учнівська дитяча організація «Ровесник»

В основу її покладено організаційно-методичні принципи управління:

—регулярна почергова змінність виборного активу;

—розширення реальних прав і повноважень органів самоврядування;

—доброзичлива вимога;

—конкретизація колективних творчих справ;

—диференціація (створення умов для повного прояву і розвитку здібнос­тей кожного члена).

До принципів роботи органів учнівського самоврядування було віднесено:

§   демократичність (обрання органів самоврядування на основі громадської думки);

§   виборність (на основі об'єктивної характеристики кандидатур прохо­дить голосування за висунуту кандидатуру);

§ змінність (зміна ділянок роботи, забезпечення кожному члену нових функцій у колективі);

§   звітність (звіт про виконання доручень при завершенні визначеного виду діяльності), співробітництво, довіра;

§  узгодженість між членами колективу, дорослими і дітьми; особиста і ко­лективна відповідальність за прийняття рішень та їх виконання; гласність, контроль; демократизація відносин дорослих і дітей.

Перша важлива сходинка для учнівського колективу — навчитися жити в умовах демократії, виробити в себе навички активної участі в діяльності своєї організації, у вирішенні питань, які мають колективне, громадське значення. Через створення гуманістично спрямованої моделі учнівського самоврядуван­ня формувати творчу, національно свідому, життєстверджуючу особистість.

Учнівське самоврядування — це результат цілеспрямованих педагогічних зусиль з організації учнівського колективу, який забезпечує формування ря­ду позитивних якостей (поваги до демократичних цінностей, норм співжит­тя, почуття солідарності, причетності, відповідальності, критичного мислення тощо), відчуття господарів у рідній школі, розвиток організаторсь­ких здібностей у своїх членів шляхом залучення їх до управління шкільними справами та створення працездатних органів колективу, наділених реальними правами та обов'язками.

Учнівське самоврядування — це педагогічна технологія, яка сприяє розвит­ку громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин виховно­го колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

Для вирішення існуючої проблеми, реалізації поставленої мети та ідеї в Лелюхівській школі визначено основні завдання діяльності учнівського самов­рядування шляхом організації життя учнівського колективу, які реалізуються у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підбиття підсумків навчальної і суспільно корисної праці. Основна їх мета — виховати в учнів активну життєву позицію, підготувати їх до дійової участі в демокра­тичному управлінні суспільством.

Існуюча модель учнівського самоврядування сприяє виробленню в учнів та­ких якостей як:

• відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбуваєть­ся навколо;

• принциповість — вміння критикувати, належним чином сприймати кри­тику, давати об'єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючих людей;

• самостійність;

• готовність залежно від конкретних умов знаходити правильне рішення, долати труднощі;

• творче ставлення до дійсності;

• вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, дум­ки, пропозиції.

Маючи дієву модель учнівського самоврядування, Лелюхівська загальноосвітня школа І – ІІ сту­пенів дає знання, виховує в дусі патріотизму, вчить добра, порядності. Це ре­альний шлях, на якому сільська школа долає соціально-культурні розриви між нею та життям.

Робота учнівськогосамоврядування базується на принципах:

• самостійності при вирішенні питань у рамках повноважень, закріплених у статуті навчального закладу чи органу дитячого самоврядування;

• відповідальності органів дитячогосамоврядування перед членами колективу, педагогами, батьками;

• різноманітності форм організації дитячого самоврядування;

• взаємозв'язку між різними рівнями дитячогосамовряду­вання;

• відкритості та прозорості діяльності в усіх сферах самоврядування;

• системності планування та реалізації програм і проектів;

• консультативно-педагогічної підтримки дорослими.

Робота дітей та молоді в органах дитячого та молодіжного самоврядування передбачає:

• участь у демократичних процесах, що відбуваються в державі, та залу­чення до них своїх однолітків;

• формування правової культури та культури спілкування;
• вироблення практичних навичок співпраці з однолітками, меншими та старшими за віком людьми; дотримання правил поваги та субординації у ро­боті зі спеціалістами, посадовими особами, керівниками різних рівнів;
• становлення та виховання соціально активної особистості, небайдужої до процесів, що відбуваються навколо громадянина, патріота своєї сім'ї, свого колективу, рідного села,держави.

Основні напрями діяльності органів дитячого самоврядування:

• якнайширше залучення дітей та молоді до активної участі в житті колек­тиву, громади;

• розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості; її моральний та духовний ріст;

• захист прав та інтересів членів свого колективу (організації);

• організація просвітницької роботи серед своїх однолітків;

• організація життя та діяльності свого колективу;

• підготовка до майбутнього дорослого життя, орієнтовний вибір майбутньої професії.

Правова основа діяльності органів дитячогосамоврядування:

• Конституція України;

• Конвенція ООН про права дитини;

• Закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про дитячі та молодіжні громадські організації»;

• розпорядження та накази місцевих органів виконавчої влади та уп­равління освіти і науки;

• навчального закладу, організації, тощо.

• Статут