У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ ст.. читаємо, що пріоритетним напрямом у розвитку освіти є підготовка людей високої освіченості, кваліфікованих спеціалістів, здатних до  творчої праці, професійного розвитку освоєння і впровадження наукоємних та інформаційних технологій. У зв’язку із зміною соціальних вимог відбувається переосмислення ролі вчителя в процесі модернізації системи освіти, підвищуються вимоги до нього.

   Перехід до 12-річної школи об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому необхідно і слід використовувати особистісно зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Тому мають змінитися пріоритети в діяльності вчителя. Від пояснювально-ілюстративного методу трансляції готового навчального змісту, від просвітительства учнів учитель мусить перейти до нових особистісно зорієнтованих методів, у яких посилено творчо діяльнісний компонент. Це зумовлює появу освітніх інновацій, покликаних істотно змінити освітній процес.

   Поняття «інновація» в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна», з’явилося вперше в зарубіжних дослідженнях ХІХ ст.. в техніці. В Україні на початку 90-х років ХХ ст.. взято курс на розвиток інновацій.

   Інновації в освіті – це:

·        результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем;

·        процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики освіти, який оптимізує досягнення її мети.

   Нині існує безліч педагогічних технологій. Деякі з них:

·        нестандартні уроки;

·        інтерактивні технології;

·        технологія організації групової навчальної діяльності;

·        проектна технологія;

·        комп’ютерно-інформаційна технологія.

Проектна технологія 

      Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник ще у 20-ті роки минулого сторіччя в США. Його називали також методом проблем і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Кілпатріком.

     Слово «проект» запозичено з латинської і походить від слова «proectus», яке буквально означає «кинутий у перед». У сучасному розумінні проект – це намір, який буде здійснено у майбутньому.

     Цілі і завдання проектної технології:

·        не тільки передавати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

·        сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

·        прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

 Типи проектів:

·        творчі: не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається. Підпорядковуючись кінцевому результату;

·        ігрові: учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту;

·        інформаційні: спрямовані на збирання інформації про який - небудь об’єкт, явище та її аналіз і узагальнення;

·        практико-орієнтовані: результат діяльності чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників;

·        дослідницькі: потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження, експериментальних методів обробки результатів.

Основні вимоги, які висуває проектна технологія:

·        наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання ;

·        практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

·        структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

·        використання дослідницьких методів;

·        моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми;

·        самодіяльний характер творчої активності.

Вимоги до проекту:

·        проект розробляється з ініціативи учнів, але тема може бути запропонована й учителем. Тема для всього класу може бути однією, але шляхи її реалізації в кожній групі можуть бути різними;

·        проект варто робити значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів;

·        робота з проектом має дослідницький характер, модулює роботу в науковій  лабораторії й тому необхідно розробити апарат дослідження, обґрунтувати його;

·        проект педагогічно значущий, тобто учнів процесі його здійснення здобувають нові знання,будують нові відносини, опановують загально навчальні вміння;

·        проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя і учнів, але в той же час у міру його розгортання допускаються гнучкість і зміни;

·        проект рекламується в рамках класу, школи з метою підвищення мотивації учнів у його реалізації, розгортається його спільна значущість;

·        проект реалістичний, має визначену практичну значимість, зорієнтований неможливості учнів, припускається широке різномаїття тем.

Алгоритм роботи над проектом 

Етапи проектування:

1.     Організація проекту (визначення теми і мети проекту, формулювання проблеми, гіпотези щодо її розв’язання).

2.     Планування діяльності в проекті (визначення джерел інформації, опис бажаних кінцевих результатів, розподіл завдань).

3.     дослідження теми проекту (збір необхідної інформації, аналіз зібраної інформації, висновки та пропозиції).

4.     Результати (оформлення результату, демонстрація результату, оцінка й підбиття підсумків).